Мешканець села Бобриці, адвокат Сергій Коннов є одиним з поки що небагатьох українців, які цінують ефективність і чистоту нових альтернативних джерел енергії.
Цей адвокат, що мешає в передмісті Києва уже придбав електромобіль, утеплив оселю і встановив сонячну електростанцію потужністю 10 кВт. на своєму даху.
Починалося все із СЕС. Зараз на даху і дворових спорудах вже розташовано 40 сонячних панелей площею 1,6х1 метр кожна. Причина корінилася у зростанні цін на енергоносії з яким пан Коннов не захотів миритися. Він зазначає: “Мотивацією була не стільки економія коштів, оскільки цей спосіб виявився досить затратним, а перехід на менш шкідливу для природи альтернативну енергетику, плюс сонячна станція – це або додатковий дохід, або економія: “зелена”, безпечна, не шумить, та ще й гроші приносить – як її не любити?”
З 2015 року власник станції продає надлишок енергії зі своїх 10 кВт продає Київобленерго за “зеленим тарифом”. За його підрахунками, СЕС приносить 50 тисяч гривень.
Власник сонячної станції зазначає: “В будь-якому випадку це непогана інвестиція для тих, у кого є можливість взяти кредит або витратити власні заощадження. Сонячна станція дозволяє заробляти гроші, краще, ніж банківський рахунок, – розповідає він. – Особливих проблем у догляді за сонячними панелями, термін служби яких сягає 20 років за умови відсутності серйозних пошкоджень під час експлуатації, немає – треба лише протирати від пилу, за весь час кілька разів були перебої у системі Київобленерго, і тоді зависав інвертор, якщо є можливість, то необхідно кілька разів на рік змінювати нахил сонячних панелей».
Цікаво, що нова СЕС підштовхнула Сергія Коннова до значної “екологізації” власного трибу життя. “Це все “небезпечне” починання: після сонячних панелей я придбав електромобіль, – розповідає юрист. – Потім утеплив будинок, завдяки чому зменшив споживання газу, ціни на який виросли у 7 разів”.
Наразі пан Коннов є прихильником роздільного збирання сміття. “Майже все село сортує, у мене вдома стоять окремі сумочки для паперу, пластику, скла, металу – потім вторсировину розвозять у різні пункти збору відходів, – розповідає він. – Раніше платили за це з власної кишені, зараз вже перестали». Окрім цього екоактивіст облаштував собі світлодіодне освітлення. Вулиці його села також освітлюють саме світлодіодні ліхтарі, екологічний розвиток підтримує уся громада та навіть сільська рада.
Получить консультацию специалиста