Що є більш рентабельним в Україні: сонячна електростанція, депозит чи майнінг. Дізнаємося з інтерв’ю:

“Віртуальні ферми, або пожирачі електрики

Майнінг – новий для українського ринку метод заробітку, що передбачає створення криптомонет по спеціальному алгоритму за допомогою інтегрованого комп’ютера – «ферми». На цьому комп’ютері генерується унікальний набір даних (або блок), який підтверджує достовірність платіжних транзакцій. За кожен набір даних або блок, який згенерував комп’ютер, можна отримати винагороду, тобто прибуток.

Даний метод характеризується швидкою окупністю. Проте, з іншої сторони, даний варіант інвестування коштів характеризується високим ризиком, адже справа в тому, що криптовалюта, яку генерує ферма, не є офіційно визнаною та закріпленою за чимось, тому гарантій, що в будь-який момент не відбудеться її знецінення, немає. Також серед негативних сторін ферми зокрема є високе енергоспоживання. Дана установка працює цілодобово, а тому виходить так, одна невеличка ферма зазвичай споживає 700-800 кВтг електроенергії в місяць, в той же час, коли середньостатистична сім’я з звичайним набором електроприладів – приблизно 250-300 кВт. Тому, зазвичай, виходить так, що майже половини виручки від «майнінгу» йде на оплату електроенергії.

Також, процес «майнінгу» у ферми супроводжуються високим виділенням тепла, тому зазвичай її встановлення у житловій квартирі є неможливим, оскільки це тепло необхідно утилізовувати. Точно розрахувати термін окупності покупки ферми неможливо, адже вартість криптовалюти на ринку постійно змінюються. Проте, термін, про який говорять «майнери» зі стажем сягає близько 1-2 років. Отже, даний варіант характеризується досить швидким терміном окупності, проте має дуже високі ризики та енергозатратність.

Депозитна рулетка

Депозит – один з найбільш класичних і традиційних методів заробітку на надлишковому капіталі. Суть його відома майже кожному, і коротко звучить так: певну грошову суму кладуть у банк під певний відсоток на певний термін. При закінченні цього терміну, особа, яка поклала гроші на депозит, отримує від банку цю суму назад + відсоток. Такий варіант для інвестиції є економічно вигідним, якщо за період депозиту валюта, у якій вкладено кошти, не потерпає інфляції (знецінення). В іншому випадку, може статись так, що в результаті, наприкінці терміну, сума з відсотками може бути меншою по закупівельній можливості, ніж та, якою була з самого початку депозиту. Про термін окупності в даному випадку говорити недоцільно, адже особа, яка вкладає гроші на депозит, не отримує економічного збитку, а лише примножує його. Проте даний варіант характеризується відносно невисоким прибутком. На даний час, депозитний відсоток на долар США (більш стабільну валюту) становить порядка 3-6 %.

Розглянемо даний варіант конкретніше. Нехай клієнт має 10 000$ і готовий їх вкласти на депозит на 10 років. Для розрахунку скористаємось такою формулою: FV=PV(1+і)n. Сума, яку отримає клієнт після 10 років депозиту, становитиме 14 802,5$. Отже, за 10 років, прибуток склав порядку 48%. Не дуже високий відсоток, зважаючи на час, погодьтесь.

Приватна сонячна електростанція – нові можливості для інвестування

Третім варіантом, який ми розглянемо, є мережева сонячна електростанція під «зелений тариф» – в даному випадку, вона розглядається як довгостроковий інвестиційний проект. Коротко охарактеризувати даний варіант можна так: клієнт купує сонячну електростанцію, встановлює її у себе на будинку та генерує та живиться власною виробленою електроенергією. Надлишок, який виробить електростанція (а зазвичай він є, і дуже великий) він продає державі по законодавчо закріпленому «зеленому тарифу» за високою ціною 0,18 євро за 1 кВт. Даний варіант з однієї сторони характеризується низькими ризиками (адже даний процес описується та гарантується державою), а з іншої високими прибутками (близько 100% на протязі 5 років).

Слід зазначити, що сьогодні «зелений тариф» в Україні залишається самим високим у Європі. Якщо в Україні за 1 кВт виробнику платять 18,09 євроцентів, а у Німеччині – всього 8 євроцентів, у південних країнах ЄС – ще менше – до 5,5 євроцентів.

Коротко розрахуємо період окупності мережевої сонячної електростанції на 10 кіловат (що є типовим для даху котеджу): виробіток електроенергії за рік становить 11 000 кВт*год; власне споживання електроенергії за рік – 2 000 кВт*год; надлишок електроенергії за рік – 9 000 кВт*год; ціна «зеленого тарифу» у 2017 році – 4,5 грн за 1 кВт*год надлишку електроенергії з урахуванням податків; прибуток за рік від продажу електроенергії – 40 500 грн ( 1 530 $); економія щодо власного споживання за рік – 3 360 грн (130 $); Вартість сонячної електростанції, потужністю 10 кВт під “Ключ” – 9 000 дол. США. Термін окупності даної електростанції: 9000/(1530 +130) = 5,4 років. Тобто як бачимо, чистий прибуток протягом 10 років, при інвестиції 9000 доларів становитиме майже 100%.

Крім цього, власник забезпечується власною екологічно чистою електроенергією, та зменшує викиди СО2, що є безумовним плюсом.

Отже, в очевидь, можна сказати, що варіант із приватною сонячною електростанцією є набагато економічно вигіднішим, ніж депозит та є набагато надійнішим, ніж майнінг, через своє законодавче забезпечення. Яскравим прикладом цього є і той факт, що кількість встановлених електростанцій з кожним місяцем зростає в рази. Як відомо, в Україні на кінець 2017 року було зареєстровано більше 1600 приватних сонячних електростанцій на домоволодіннях та 70 на дахах підприємств”.

Інтерв’ю Станіслава Ігнатьєва , виконавчого директору Інституту сталого розвитку, засновника Харківського енергетичного кластеру взяте з сайту ecotown.